Як Лаурі Юльонен формував звучання The Rasmus зсередини

Oleh I.
6 днів тому
Читати 3 хв

Коли слухаєш The Rasmus, важко не замислитись, що за їхнім звучанням стоїть не просто талановитий гурт, а цілісна особистість, яка вміє трансформувати власний світ у музику. У центрі цього процесу — Лаурі Юльонен, голос і мозок групи. Від юнацького прагнення знайти себе до сучасного експерименту у пошуках нової ідентичності — його історія сповнена кульмінацій і змін. Саме тому варто заглибитись у той момент, коли індивідуальність музиканта починає формувати звучання колективу. Його стиль важко охарактеризувати в межах одного жанру, бо це завжди щось більше — від особистого до масштабного. Те, як Юльонен впливає на музичне обличчя The Rasmus, — це приклад щирої роботи над собою і музикою. У цьому тексті не буде гучних лозунгів чи романтизації ролі фронтмена. Просто спроба показати, як саме Лаурі зсередини визначав те, якою стане музика гурту — чесною, мінливою, глибокою.

Початок: музичні вподобання і ранній вплив

Юльонен починав із баскетбольних майданчиків Суутаріла, але замість м’яча тримав у руках гітару. Його перші музичні джерела — Red Hot Chili Peppers, Nirvana, Metallica — задали тон ранньому звучанню гурту. Із самого початку він не просто копіював ідолів, а інтегрував свої відчуття та переживання в мелодії. Так з’явилися перші елементи рок-фанку, які згодом трансформувалися в щось значно глибше. Навіть у шкільні роки він виділявся серед друзів особливою зацикленістю на власному стилі. Його музичні інтереси формували не лише звук, а й підхід до сценічного образу, ліричного сюжету, атмосфери виступів. Це був етап, коли творчість ще не була роботою, а залишалась природним продовженням його внутрішнього світу.

Вибір форми: від Trashmosh до The Rasmus

Заснований Лаурі у 1994 році гурт пройшов трансформацію від Trashmosh та Anttila до The Rasmus. Ці зміни були не лише в назві, але й у звучанні: музиканти шукали власний стиль. Лаурі був уже не просто фронтменом — він творив і компонував. Саме завдяки наполегливості він кинув школу, щоб повністю присвятити себе музиці. Для нього музика не була хобі — це було щось на кшталт інстинкту. Перехід до назви The Rasmus став символічним: команда вийшла з аматорського середовища та почала мислити масштабніше. Юльонен брав участь не лише у створенні текстів, а й у кожному етапі — від репетицій до оформлення сценічного шоу.

Точка перелому: «In the Shadows»

2003 рік приніс прорив — «In the Shadows» продемонструвала внутрішню драму й глибоке звучання гурту. Лаурі розповідав, як пісня з’явилась під час саундчеку: простий риф, який він затягнув своїм голосом, вилився в світовий хіт. У цьому моменті хтось почав усвідомлювати, як важливо зберігати емоційність та внутрішню правду у творчості. Саме ця пісня відкрила двері до міжнародної сцени, але її успіх не був випадковістю. Юльонен продовжив створювати композиції з таким самим внутрішнім напруженням і щирістю. Важливо, що навіть при комерційному успіху він залишався вірним собі. «In the Shadows» — не просто мелодія, а вивернута назовні емоція, яку Лаурі дозволив почути іншим.

Еволюція: електроніка і експерименти

З «Dark Matters» та «Rise» гурт поступово включив електронні елементи, але Лаурі залишив ядро — емоційну напругу. Простота мелодійного малюнка залишилась, але додаються нові синтезатори — те, що робить музику сучасною й зрілою. Наприклад, у пісні «Bones» він розмірковував над кармічною відплатою, і ці емоції перетворив на музику. Лаурі експериментував зі звуком, але ніколи не йшов на компроміс із власним змістом. Йому вдається комбінувати легкі електронні ефекти з гітарними структурами, створюючи баланс між новим і впізнаваним. Кожна спроба змінювати форму була водночас кроком у глибину змісту. Він вірив, що звук має розвиватись разом із особистістю — і це відчувається у кожному альбомі.

Сенс і слова: що несе слухачеві Юльонен

Тексти Лаурі — це не випадкові фрази. «Rest In Pieces» — про зраду, перетворену на силу. «Jezebel» — про жінку, яка бере контроль у свої руки, показуючи силу вразливості. Всі вони — це його життя: прогалини, злети, відчай. І коли він передає їх аудиторії, це формує не просто мелодію, а внутрішній універсум гурту. Його слова завжди пов’язані з особистими темами — самотність, пошук, провина, відплата. Вони не завуальовані, але мають щось спільне з поезією — образність, ритм та глибину. Це — щоденник людини, яка не боїться говорити те, що відчуває, навіть якщо це незручно.

Лаурі Юльонен — не просто голос The Rasmus. Він — двигун, який веде гурт через роки пошуку, кризи, відкриттів. Його шлях — від фанку і готики до електронних текстур, але без відмови від щирості. Він зробив так, що слухач відчуває кожне слово, відчуває кожен мотив. І в цьому — справжня сила, коли формування звучання гурту відображає не тільки музичну еволюцію, а й внутрішню трансформацію автора. Його історія — приклад того, як музика здатна вирости разом із людиною. А The Rasmus — доказ того, що щире мистецтво ніколи не стоїть на місці.

Читайте також: