Альбом «100th Window»: темна сторона Massive Attack
- Oleh I.
- 19 серп.
- Читати 3 хв
Оновлено: 29 серп.
У лютому 2003 року гурт Massive Attack випустив свій четвертий студійний альбом «100th Window», який здивував як критиків, так і шанувальників. Замість звичного тріп-хопу, насиченого семплами та багатошаровими аранжуваннями, слухачі отримали роботу, що занурювала у холодну, похмуру атмосферу. Це був перший альбом, який створювався без участі одного з ключових учасників, Гранта «Daddy G» Маршалла, та з повним відходом від семплів. Музика стала більш електронною, монотонною та кінематографічною, що відображало особисті переживання та тривоги Роберта Дель Ная. Альбом «100th Window» не шукав комерційного успіху, а прагнув створити складний та глибокий звуковий простір, що досліджує теми параної та ізоляції. Ця робота є унікальним розділом у дискографії Massive Attack, який вимагає від слухача зосередженості.
Історія створення «100th Window»: унікальне бачення Роберта Дель Ная
Створення альбому «100th Window» відрізнялося від усього попереднього досвіду Massive Attack. Цього разу творчий процес повністю очолив Роберт Дель Ная, відомий як 3D. Після виходу «Mezzanine» гурт залишив Ендрю «Mushroom» Воулз, а Грант «Daddy G» Маршалл взяв творчу перерву. Це змусило Дель Ная працювати над матеріалом самостійно, що дало йому повну свободу для реалізації свого особистого бачення. Замість семплів, які були основою їхнього раннього звучання, він використовував живі інструменти та цифрові біти, що зробило альбом більш «органічним», але водночас холодним. Цей підхід дозволив артисту зосередитися на атмосферності, створюючи саундтрек до власних переживань. У результаті «100th Window» вийшов як глибоко особиста робота, що відображає внутрішній світ свого автора.
Звукова палітра: відмова від тріп-хопу
Ключовою особливістю «100th Window» є його повна відмова від звичного звучання тріп-хопу. Альбом замінив повільні, але динамічні біти на монотонні, майже гіпнотичні ритми. Елементи року та хіп-хопу, що були присутні на попередніх альбомах, поступилися місцем електронним інструментам, які створюють відчуття простору та порожнечі. Навіть вокал, включаючи голос самого Дель Ная, часто оброблений таким чином, що стає частиною загальної звукової палітри, а не окремим елементом. Цей підхід дозволив Massive Attack експериментувати з атмосферою, де кожна нота, кожен звук має своє місце і створює напругу. Саме завдяки цим змінам «100th Window» часто порівнюють з музикою до фільмів, оскільки він створює цілісну аудіовізуальну картину.
Голос у темряві: співпраця із Шинейд О'Коннор
Особливе місце на альбомі «100th Window» займає співпраця з ірландською співачкою Шинейд О'Коннор, яка додала проєкту нового виміру. Її вокал звучить у трьох піснях — «A Prayer For England», «Special Cases» та «What Your Soul Sings». Голос О'Коннор став не просто доповненням, а ключовим елементом, що надає трекам емоційного та духовного сенсу. «A Prayer For England» з її текстом про соціальну несправедливість та параною став одним із найважливіших соціальних висловлювань гурту. «Special Cases» та «What Your Soul Sings» демонструють її унікальну здатність передавати глибокі емоції, посилюючи відчуття відчаю та надії. Присутність О'Коннор на альбомі є ще одним доказом того, що Дель Ная шукав не просто музикантів, а однодумців, здатних передати його задуми.
Тематика альбому: параноя та спостереження
Тексти пісень альбому «100th Window» відображають теми, що були актуальними на початку 2000-х років і є такими ж гострими сьогодні. Основні ідеї, що пронизують всю роботу, — це параноя, контроль та спостереження. Пісня «Future Proof» відкриває альбом з тривожним відчуттям загрози, а «Butterfly Caught» зображує відчуття безпорадності. Загальний настрій альбому відображає світовий неспокій, що виник після терактів 11 вересня. Роберт Дель Ная, як відомо, цікавився теоріями змов та політичними темами, і він використав музику, щоб висловити ці почуття. Кожна композиція на альбомі «100th Window» є частиною єдиної концепції.
Сприйняття альбому «100th Window» одразу після його виходу було неоднозначним. Багато хто з фанатів і критиків очікував чогось на кшталт «Mezzanine» і не були готові до такого радикального відходу від звичного звучання. У Великій Британії він отримав помірні відгуки, але за кордоном його зустріли тепліше, і він досяг певного комерційного успіху. З плином часу, однак, оцінка альбому змінилася. Сьогодні його вважають одним із найбільш сміливих та експериментальних творів у дискографії Massive Attack. «100th Window» довів, що гурт не боїться ризикувати та змінювати свій стиль, що зробило його важливим у контексті розвитку електронної музики. Він є важливим прикладом для багатьох музикантів.
Читайте також:
