top of page

Supermassive Black Hole від Muse: як одна пісня поєднала рок, електроніку та фанк

  • Oleh I.
  • 25 бер.
  • Читати 3 хв

Є пісні, які захоплюють з першої ноти, змушуючи слухача поринути в особливий стан. «Supermassive Black Hole» від Muse – одна з таких. Вона з’явилася у 2006 році як частина альбому «Black Holes and Revelations» і відразу виділилася серед інших треків. Тут переплелися важкий гітарний звук, фанковий ритм і електронні ефекти, створюючи щось абсолютно нове для Muse. Якщо ви ще не чули цю пісню або не звертали уваги на її особливості, саме час виправити це. Вона показала новий бік творчості гурту, який до цього тяжів до більш традиційного альтернативного року. Як Muse змогли створити щось таке незвичайне? Які ідеї вони заклали у цей трек? Чому він досі звучить сучасно і впливає на нові покоління музикантів?


Обкладинка пісні Supermassive Black Hole від Muse
Обкладинка пісні Supermassive Black Hole від Muse

Експеримент, що перевернув уявлення про Muse

До виходу «Supermassive Black Hole» гурт Muse був відомий своїми потужними рок-композиціями, натхненними класичною музикою, прогресивним роком і пост-гранжем. Але цей трек став несподіваним експериментом. Вперше музиканти так сміливо відійшли від традиційного гітарного звучання, додавши електронні ефекти, глітчі та ритміку, яка більше нагадувала Daft Punk, ніж Queen чи Radiohead. Метью Белламі згадував, що під час запису надихався бельгійською електронною сценою та творчістю гурту The Rapture. Це пояснює незвичне для Muse поєднання фанкової гітари, синтетичних ударних і спотворених вокальних ефектів. Для багатьох фанатів цей трек став несподіванкою, але саме він розширив межі жанру, в якому працював гурт, і відкрив їм шлях до нових експериментів у майбутньому.



Звук, який не сплутаєш ні з чим

«Supermassive Black Hole» одразу впізнається завдяки своєму унікальному звуку. Це одна з тих пісень, де кожен інструмент має своє значення і працює на загальну атмосферу. Головний риф побудований на фанковій манері гри, з короткими, різкими ударами по струнах, що створює гіпнотичний ефект. Басова лінія нагадує електронні біти, а ударні звучать незвично для рок-гурту – вони нагадують щось із арсеналу електронної музики. Вокал Белламі теж нетиповий: замість звичних потужних вокальних партій він використовує високий, майже пошепки, спів, який додає пісні таємничості та еротичності. Така суміш звучить свіжо навіть сьогодні, а на момент виходу вона була справжнім проривом.


Сенс, захований між рядками

Сама назва «Supermassive Black Hole» відсилає до космічних явищ, але текст пісні має зовсім інше значення. Тут розповідається про непереборну, всепоглинаючу пристрасть, яка змушує втрачати контроль. Образ чорної діри як символу неконтрольованої сили чудово передає відчуття, коли людина потрапляє у полон бажання. Можливо, це стосується якогось конкретного кохання, а можливо – ширшого поняття, такого як залежність від емоцій чи ситуацій, що виснажують. Інтерпретацій багато, і саме ця багатозначність зробила пісню ще більш цікавою для слухачів.



Популярність та вплив на музику

«Supermassive Black Hole» стала однією з найуспішніших пісень Muse. Вона потрапила у топи багатьох чартів, отримала позитивні відгуки від критиків і стала справжнім хітом на концертах гурту. Крім того, вона знайшла друге життя у кіно та відеоіграх: її використовували у «Сутінках», серіалах, рекламних кампаніях. Та головне – ця пісня вплинула на розвиток альтернативної музики. Вона показала, що можна сміливо поєднувати електроніку, рок і фанк, не боячись експериментів. Після цього багато гуртів почали включати електронні елементи у свою музику, розширюючи жанрові межі.


«Supermassive Black Hole» – це більше, ніж просто хіт. Це приклад того, як сміливі творчі експерименти можуть змінювати звучання гурту і навіть впливати на всю музичну індустрію. Muse не побоялися вийти за рамки свого звичного стилю, і саме тому ця пісня стала такою знаковою. Її звучання досі залишається актуальним, а її вплив помітний у багатьох сучасних артистів. Вона доводить, що музика не повинна застрягати у шаблонах – вона може і повинна розвиватися, дивувати і захоплювати. І якщо ви ще не слухали цю пісню уважно – саме час це зробити.


Читайте також:



bottom of page